Сучасність звучання драматичного твору Миколи Куліша "Мина Мазайло"

     У своїй сатиричній комедії "Мина Мазайло" драматург яскраво зобразив проблематичні ланки українізації та життя звичайної міщанської сім'ї. І хоча зараз інші часи, тема національної гідності не перестає бути актуальною.

     

     

     Події твору відбуваються в Україні (м.Харків) у 20-ті роки xx  століття. Рядовий працівник "Донвугілля" Мина Мазайло вирішує змінити прізвище, бо вважає його основною причиною своїх невдач. Але не всі члени його великої родини: дружина Килина, син Мокій, донька Рина, дядько Тарас, тьотя Мотя - радісно сприймають новину. І хоча дружина та донька погоджуються з батьком, дядько Тарас і Мокій не в захваті від таких нововведень. Їх думка нікого не цікавить, навпаки донька та мати вдаються до різних хитрощів, аби переконати у своїй сумнівній правоті. 

    

      А далі Мина Мазайло все ж таки вдається змінити своє прізвище і він радіє цьому, зовсім не розуміючи, що проміняв шило на мило. Він не зміг залишити при собі свого, але і не отримав чужого.

   

     Це вам нічого не нагадує? Здається знайома історія. Щодня все більше і більше українців виїзджають за кордон у пошуках кращого життя, або просто щоб вижити. Заради вигоди вони залишають свою землю, свою батьківщину на призволяще. Ось які чудеса здатні творити лише кілька нулів дописаних у кінці вашої зарплати. А що буде, коли кожен вирішить, що хоче жити краще і виїздить за кордон? Хто залишиться на Україні, державі з якої всі лише хочуть мати якийсь прибуток, зовсім не замислюючись над тим, що буде далі? А тоді ми усвідомимо свою помилку, але буде пізно, занадто пізно щоб щось змінити.

     

     Все аналогічно, люди не змінюються, і без різниці 20-ті роки XX ст чи початок XXI ст. Мораль одна й та сама, ось наприклад, якщо вам не подобається ваша зовнішність, ви ж не йдете до пластичного хірурга робити операцію, а намагаєтеся полюбити себе таким, який ви є і докладаєте зусиль заради самовдосконалення. Так і батьківщина, якщо вам щось не подобається, це не привід її змінювати на іншу, всеодно не вдасться, потпотрібно любити її такою, якою вона є. Ми маємо робити все залежне від нас сьогодні, щоб бути незалежним завтра. А для цього потрібно любити Україну, любити всім серцем. І лише тоді ти, саме ти зробиш вагомий вклад у її саморозвиток. А разом ми - сила, і ми можемо підняти нашу країну з попелу століть. Слава Україні!